ЦЕНТРАЛЬНОАЗІАТСЬКИЙ ВЕКТОР ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ США В УМОВАХ СУЧАСНИХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

DOI 10.17721/2521-1706.2025.19.9

Олег Цапко,

кандидат історичних наук,

Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України»,

м. Київ, Україна

ORCID: https://orсid.org/0000-0002-7169-0139

Олександр Марущенко,

кандидат історичних наук, доцент,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,

м.Івано-Франківськ, Україна

ORCID: https://orсid.org/0000-0003-3391-8291

Анотація. Починаючи з кінця ХХ ст. азіатські країни завжди були у сфері зовнішньополітичних інтересів США. Важливе місце поміж них належить пострадянським країнам Центральної Азії.

Метою пропонованої статті є дослідження основних напрямків зовнішньої політики США стосовно країн Центральної Азії в умовах сучасних геополітичних змін, загроз та викликів. Хронологічні межі статті охоплюють період від початку російського повномасштабного вторгнення на територію України в лютому 2022 р. до завершення каденції Дж. Байдена на початку 2025 року. Зазначені межі обґрунтовуються останніми змінами зовнішньої політики США, які були пов’язані з перемогою на останніх президентських виборах Д. Трампа і проголошеної ним початку «захоплюючої нової ери національного успіху».

В статті доводиться, що в період з 2022 р. по початок 2025 р. пріоритетними напрямами центральноазіатської політики США були: сприяння проведенню в країнах регіону демократичних змін; формування в них ринкових відносин; реалізація безпекових та економічних, особливо енергетичних, інтересів США.

Методологічну основу статті склали, аналітичний та проблемно-хронологічний методи, а також компаративного аналізу. При розкритті положень основних доктринальних документів, які визначають напрями політики США в Центральній Азії, автор використовує метод герменевтики.

Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній розкриваються основні геополітичні тенденції та чинники, які вплинули на еволюцію зовнішньої політики США щодо країн Центральної Азії після початку російсько-української війни.

Висновки. Розпочата в лютому 2022 р. російсько-українська війна, кардинальним чином змінила існуючий світовий порядок, виявивши його найбільш слабкі місця і тим самим зумовила нові глобальні виклики. Основні концептуальні засади американської зовнішньої політики щодо країн Центральної Азії були викладені у низці доктринальних документів, поміж яких основне місце займає «Стратегія Сполучених Штатів для ЦА на 2019–2025 рр.». Визначальним принципом Стратегії стало визнання Центральної Азії «геостратегічним регіоном», який важливий для інтересів національної безпеки Сполучених Штатів. Основними конкурентами США у реалізації ними центральноазіатської зовнішньої політики є Китай і Росія.

Після перемоги на останніх президентських виборах Д. Трампа, зовнішня політика США еволюціонує в бік «ізоляціонізму» і жорсткого «економічного прагматизму». Зважаючи на це, подальше вивчення теми зовнішньої політики США щодо країн Центральної Азії необхідно здійснювати з урахуванням нових реалій.

Ключові слова: США, країни Центральної Азії, зовнішня політика, російська агресія, глобальні виклики, Китай, стратегія.

Надійшла до редколегії: 27.01.2025

Завантажити

References:

Multi-vector policy of Central Asian countries in the 21st century. (2024, March 8). The Voice of America.https://surli.cc/yxvyoq. [Іn Ukrainian].
Aleksandrov, O., Bordilovska, O., Veselovsky, A. (2024). Central Asian States in the Context of Competition between GlobalActors after the Start of Russia‘s Large–Scale Invasion of Ukraine: Analytical Supplement. NISD. [In Ukrainian].
Dudko, I. (2020). US Policy towards the Central Asian Region of the CIS: Political Retrospective of Post-Bipolar Times. Politykus, 3, 122–129. [In Ukrainian].
Corruption Perceptions Index CPI 2023. (2023). Transparency International. https://cpi.ti-ukraine.org. [In Ukrainian].
Bulvinsky, А. (Ed.). (2020). Integration dimensions of the transformation of the post-Soviet space. Institute of World History of the NAS of Ukraine.
Lyashenko, T. (2011). Transformation of political systems in Central Asian countries: national and regional aspects. IPiEND. [In Ukrainian].
Murashkina, M. (2015). Interaction and rivalry of Russia, the USA and China in Central Asia [author’s abstract of the dissertation of the candidate of political sciences: 23.00.04, Petro Mohyla Black Sea State University]. Petro Mohyla Black Sea State University. [In Ukrainian].
Parakhonsky, B. (2001). Central Asia: geostrategic analysis and promising opportunities for Ukraine. NISD. [In Ukrainian].
Assistant Secretary of State for the Bureau of South and Central Asian Affairs Lu Travels to Turkmenistan, Uzbekistan, andKazakhstan. (2022). S. Department of State. https://surl.li/fayekd. [In English].
CASA-1000: Tajikistan to export 1,000MW hydel electricity. (2016, January 8). https://surl.li/czztgi. [In English].
Cirincione, J. (2022). Do we really want another Cold War? Responsible Statecraft. https://surl.li/eqebqn. [In English].
Freedom in the World 2024. The Mounting Damage of Flawed Elections and Armed Conflict. (2024). Freedom House. https://surl.li/uwsxhe. [In English].
13.IMF Staff Completes 2024 Article IV Mission to Turkmenistan. (2024, April 15). International Monetary Fund. https://surl.li/mllepm. [In English].
Integrated Country Strategy. Kazakhstan. (2022, May 25). Kazakhstan.state.gov. https://surl.li/wiaicx. [In English].
Integrated Country Strategy. Kyrgyz Republic. (2023, September 13). Kyrgyz.state.gov. https://surl.li/qwsetd. [In English].
Integrated Country Strategy. Tajikistan. (2022. April 1). Tajikistan.state.gov https://surl.li/unkqom. [In English].
Integrated Country Strategy. Turkmenistan. (2022. April 26). Turkmenistan.state.gov. https://surl.li/dzxyso. [In English].
Integrated Country Strategy. Uzbekistan. (2022. April 12). Uzbekistan.state.gov. https://surl.li/sxjlul. [In English].
United States Strategy for Central Asia 2019–2025: Advancing Sovereignty and Economic Prosperity. (2020). U. S. Department of State. https://surli.cc/klwyae. [In English].