МИСТЕЦЬКІ ЗДОБУТКИ БАНДУРИСТІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ США

Віолетта Дутчак, доктор мистецтвознавства, професор, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», м. Івано-Франківськ

Анотація

У статті пропонується історичний та мистецтвознавчий зріз функціонування української бандури в США в часовій протяжності ХХ – початку ХХІ ст. Здійснено періодизацію розвитку бандурного мистецтва в США та виокремлено діяльність його найяскравіших представників у контексті збереження національної ідентичності. Автор аналізує мистецький внесок бандуристів Василя Ємця, Андрія Кістя, Григорія Китастого, Григорія Назаренка, Леоніда Гайдамаки, Петра Потапенка, Зіновія Штокалка, Юліана Китастого, Юрія Фединського та ін. у розвиток кобзарських традицій, а також творчість бандуристок Ольги Герасименко-Олійник, Аліни Ільчук та ін. в умовах процесів академізації та фемінізації в бандурному мистецтві США.

Значну роль в популяризації бандури в США, починаючи з 50-х рр. ХХ ст. і до сьогодні, відіграли колективи різного складу, особливе місце серед яких займає Капела бандуристів імені Т Шевченка (Детройт). Підкреслено виконавську, звукозаписну, педагогічну і видавничу складові діяльності Капели.

Відзначено внесок Миколи Досінчука-Чорного у справу пропаганди українського національного музичного мистецтва шляхом організації освітніх інституцій та друкованого видання «Бандура».

Здійснено також узагальнення пріоритетів майстрів бандури (братів Петра і Олександра Гончаренків та їх послідовників) у напрямі збереження харківського типу інструментарію відродженню відповідного репертуару. методики гри та виконавства.

Загалом, бандурне мистецтво в США визначається як активний мистецький сегмент української культури в діаспорі упродовж функціонування усіх її історичних етапів.

Ключові слова: українська діаспора, США, бандурне мистецтво, виконавство, національні традиції

Завантажити
PDF

References

  1. SAMCHUK, U. (1976). Zhyvi struny. Bandura i bandurysty. Detrojt: UVAN.
  2. NARIZHNYJ, S. (1999). Ukrayinska emihraciya : Kulturna pracya ukrayins’koyi emihraciyi. 1919–1939. Ch.II. Kyiv: Vyd-vo im. O. Telihy.
  3. NARIZHNYJ, S. (2008). Ukrayinska emihraciya: Kulturna pracya ukrayinskoyi emihraciyi mizh dvoma svitovymy vijnamy. Ch.I. Lviv–Kent–Ostroh.
  4. SVOBODA [Online]. Available from: http://www.svoboda-news.com [Accessed: 3 December 2017].
  5. HORNYATKEVYCH, A. (2009). Bandurysty. Encyklopediya ukrayinskoyi diyaspory. Spolucheni Shtaty Ameryky. T. 1. Knyha 1. A – K. Nyu-Jork-Chikago: Naukove Tovarystvo im. T. Shevchenka v Ameryci. P. 39–40.
  6. DUTCHAK, V. (2005). «Zhyvi struny» Ulasa Samchuka – bandurne mystectvo v istorychnomu rozrizi. Naukovi zapysky. Seriya «Mystectvoznavstvo». Ternopil-Kyyiv. №1(13). P. 29–37.
  7. DUTCHAK, V. (2006). Muzychna spadshhyna Zinoviya Shtokalka. Naukovi zapysky. Seriya «Mystectvoznavstvo». Ternopil, Kyiv. № 1(16). P. 29–37.
  8. DUTCHAK, V. (2008). Kapela bandurystiv im. T. Shevchenka – providna mystecka odynycya ukrayinskoho zarubizhzhya (Do yuvileyu tvorchoyi diyalnosti). Muzychna ukrayinistyka: suchasnyj vymir: Zbirnyk naukovyx statej na poshanu doktora mystectvoznavstva, profesora, chlena-korespondenta Akademiyi mystectv Ukrayiny Ally Tereshhenko. Kyyiv–Ivano-Frankivsk. V.2. P. 319–329.
  9. DUTCHAK, V. (2008). Tvorcha diyalnist Olhy Herasymenko-Olijnyk v konteksti bandurnoho mystectva Ukrayiny ta diaspory. Visnyk Prykarpatskoho universytetu seriyi «Mystectvoznavstvo». V. 14. Ivano-Frankivsk : VDV CIT «Plaj». P. 143–152.
  10. DUTCHAK, V. (2009–2010). Vasyl Yemec: syntez bandurnoho mystectva ukrayinskyx etnichnyx spilnot. Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Seriya «Mystectvoznavstvo». №17–18. Ivano-Frankivsk : «Plaj». P. 3–15.
  11. DUTCHAK, V. (2015). Bandurne mystectvo ukrayinskoho zarubizhzhya yak nacionalno-kulturnyj fenomen XX – pochatku XXI stolit. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriya myst-vo. Lviv. Vyp. 16. Ch. 2. P. 34–47.
  12. DUTCHAK, V. (2013). Bandurne mystectvo ukrayinskoho zarubizhzhya XX – pochatku XXI stolittya : monohrafiya. Ivano-Frankivsk : Foliant.
  13. YEMEC, V. (1961). U zolote 50-richchya sluzhby Ukrayini. II. Pro kozakiv-bandurnykiv. Hollyvud, Toronto : UVAN, z drukarni o. Vasyliyan.
  14. Z MYSTECKOHO ZHYTTYA. POVOROT ARTYSTA V. YEMCYA DO EVROPY. Tryzub. 1930. 26 lystopada. P. 31–32.
  15. VAVRYK, O. (2006). Kobzarski shkoly v Ukrayini. Ternopil: Zbruch.
  16. UKRAINIAN BANDURIST CHORUS [Online]. Available from: http://www.bandura.org [Accessed: 3 December 2017].
  17. MAKSYMYUK, S. (2003) Z istoriyi ukrayinskoho zvukozapysu ta dyskohrafiyi. Lviv–Vashynhton: Vydavnyctvo Ukrayinskoho Katolyckoho universytetu.
  18. MUSIC OF SURRIVAL. THE STORY OF THE UKRAINIAN BANDURIST CHORUS [Online]. Available from: http://musicofsurvival.com [Accessed: 3 December 2017].
  19. LEVYTSKIY, R. (ed.) (1959) Lenta za lentoyu. Nyu-Jork : Hoverla.

DOI http://doi.org/10.17721/2521-1706.2018.05.86-95