ПЛАНУВАННЯ ТА ПЕРШИЙ ДОСВІД ДЕНАЦИФІКАЦІЇ НІМЕЦЬКИХ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ В США (1943-1945 рр.)

Михайло Бойко, студент-магістр
Олександр Іванов, к.і.н., доцент КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

Анотація

У статті розглядається процес вироблення та практичної імплементації програми денацифікації інтернованих німецьких військовополонених, які дислокувалися на території Сполучених Штатів Америки. На основі розпоряджень Військового департаменту, звітів Воєнного губернатора, мемуарів політичних діячів США, спогадів колишніх німецьких військовополонених, щоденників кадрових працівників, які відповідали за програму денацифікації, матеріалів німецьких газет, що виходили на території американської окупаційної зони, авторами статті досліджено основні механізми, напрями, проблеми денацифікації, проведеної в таборах військовополонених у 1943-1945 рр.
Проект “денацифікації” зародився в мігрантських колах Сполучених Штатів Америки. Ідейний фундатор курсу на “перекваліфікацію”, британець Едвард Девісон, сформував упродовж 1943-1945 рр. основні положення, за якими інтерновані на території Фортів Джетта, Корні, Везерілл німецькі військовополонені пройшли курс перекваліфікації в рамках ознайомлення з політичною системою, економічними умовами та культурним надбанням США. Денацифікація допомогла розкрити злочинний характер нацистського режиму, дискредитувати націонал-соціалістів і сприяла відходу від нацистської ідеології. В рамках Спеціального проекту понад 39 тисяч колишніх солдатів Вермахту були готовими до несення служби під керівництвом офіцерів Військової Адміністрації на території Американської окупаційної зони. Старання Едварда Девісона внаслідок бюрократичних перепон в Німеччині не отримали безпосереднього продовження, оскільки колишніх військовополонених не було забезпечено роботою на адміністративних посадах.
США мали намір виховати новий тип німецьких громадян, застосовуючи інструменти політичної соціалізації, засоби масової інформації, школи і громадянське суспільство. Вперше була зроблена спроба здійснити зміни політичної свідомості та політичних відносин на демократичний лад в такий короткий термін.

Ключові слова: військовополонені, денацифікація, США, націонал-соціалізм, Німеччина.

Завантажити
PDF

References

  1. DAVIDSON, E. (1959). The death and life of Germany: An Account of the American Occupation. New York: Alfred Knopf.
  2. TENT, J. (1982). Mission on the Rhine: Re-education and Denazification in US-Occupied Germany. Chicago: University of Chicago Press.
  3. LEVY, A. (2015). Promoting Democracy and Denazification: American Policymaking and German Public Opinion. Diplomacy and Statecraft.
  4. NIETHAMMER, L. (1972). Entnazifizierung in Bayern: Säuberung und Rehabilitierung unter amerikanischer Besatzung. Frankfurt/Main: S. Fischer.
  5. HEINEMANN, E. (1996). The Hour of the Woman: Memories of Germany’s “Crisis Years” and West German National Identity. American Historical Review, Vol. 101, No. 2. pp. 354-395.
  6. MCCRACKEN, G-E. “The Prisoners of War Re-education Program in the Years 1943-1946.” (1953). // Unpublished report. Washington, D.C., Dept. of Army, Office of the Chief of Military History.
  7. KLAUSCH, H.-P. (1990). Die 999er: Von der Brigade „Z“ zur Afrika-Division 999. Die Bewährungsbataillone und ihr Anteil am antifaschistischen Widerstand. Köln: Röderberg-Vlg.
  8. KNAPPEN, M. (1947). And Call It Peace. Chicago: University of Chicago Press.
  9. Davison P. Half Remembered: A Personal History. New York: Harper and Row, 1973. 236 p.
  10. “Concerning Special Projects Branch of the Office of the Provost Marshall General.” (1944). Farrand Collection, box.2, folder 5, 16 December 1944. pp. 2-3.
  11. “Secret, Comments on major Davison’s Memorandum for the Chief of Staff, Army Service Command, on Reorientation of German Prisoners of War.” (1944). Farrand Collection, box.2, folder 3, 28 August 1944. P. 3.
  12. SPEAKMAN, C.-E., JR. (1948). “Re-education of German Prisoners of War in the United States During World War II,” unpublished M.A. thesis. University of Virginia. P. 24.
  13. ALLESTON, C. (1945). “Democratic ABCs for Nazi PWs”. New York Times Magazine, 21 November 1945. pp. 8 and 32.
  14. “Re-education of Enemy Prisoners of War, Projects II and III”. (1945). US PMGO, Spec. Proj. Div., 24 March 1945. B. H. Powel memorandum.
  15. “Report on the Experimental Administrative School for Selected German Prisoners of War, Projects II and III.” (1945). US PMGO, Spec. Proj. Div. P. 30.
  16. “Historical Monograph of the Re-education of Enemy Prisoners of War, Projects II and III.” (1945). US PMGO, Spec. Proj. Div. P. 9.
  17. “Screening of German Prisoners of War, Projects II and III.” (1945). US PMGO, Spec. Proj. Div. 7 June 1945. P. 1.
  18. BA-MA, B205/1223 (1946). Stuttgart Zeitung, 12 January 1946.
  19. Die Wochenpost, Nr. 65. (1946). Die Wochenpost, 1 Februar 1946. S. 7.
  20. “The Psychology of the German PW”. (1998). Walter Schoenstedt Collection. UC Davis, California. P. 3.
  21. ANDERSCH, A. (1998). My disappearance in Providence and Other Stories, trans. Ralph Manheim. New York: Doubleday and Co. 287 p..
  22. RICHTER, H.-W. (1962). Fünfzehn Jahre, in: ders. (Hrsg.). Almanach der Gruppe 47. Reinbek. S. 8 und 10.
  23. HOCKING, W.-E. (1954). Experiment in Education: What We Can Learn from Teaching Germany. Chicago: Henry Regnery Co. 179 p.
  24. Democratic Society (Demokratische Gesellschaft) Report. (1947). Ehrmann Correspondence, 1 May 1947. P.2-3.
  25. “School for German Prisoners of War.” (1945). Eisenhower to Commanding Generals, Eastern Military District and Western Military District. NA, RG 260 OMGUS. 44-45/21/1.
  26. “Chois’ Report on Querqueville”. (1945). NA RG 260, OMGUS 44-45/21/1, 10 August 1945.
  27. “OMG Heidelberg to OMG, US Zone”. (1945). NA RG 260, OMGUS 15/114-1/7, 5 December 1945.
  28. “German Prisoners of War” (1948). New York Times, 16 February 1948. P. 10.

DOI http://doi.org/10.17721/2521-1706.2018.05.114-127