Американські війни пам’яті протестного руху «Black live matter»

Андрій Мартинов

доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник

Інституту історії України НАН України, м.Київ, Україна

Анотація. Американці як нація переважно орієнтовані на сучасне і майбутнє, аніж на минуле. Різноманітні «історичні травми» донедавна не були предметом актуального політичного дискурсу. Американська мрія концентрується на потребах повсякденності, а не на перманентному переживанні минулого. Метою статті є висвітлення особливостей символічних конфліктів щодо місць пам’яті Громадянської війни у США в умовах виборчої кампанії 2020 року.

Методи дослідження ґрунтуються на поєднанні принципів історизму та спеціальних історичних методів, зокрема, описового, компаративного, методу актуалізації історичної пам’яті. Наукова новизна одержаних результатів визначається проведеним історико-політичним аналізом «війн пам’яті» в процесі виборчої президентської кампанії в США 2020 року. Радикальне політичне протистояння загострює конфлікти колективної пам’яті. Цьому процесу не запобігає навіть постмодерний стан колективної свідомості, віртуалізація політичних процесів, спроби формування «суспільства театру», де донедавна чимало історичних процесів здавались майстерно поставленими виставами. Але пандемія коронавірусу максимально жорстко поставила питання вибору стратегії розвитку процесу глобалізації. Актуальні події розривають зв’язок між минулим і сучасним, що робить майбутнє непередбачуваним. Розвинута ліберальна демократія вважається «кінцем історії». Мультикультуралізм створив різні варіанти тлумачення історії США. Перемога Д. Трампа поглибила розкол між різним баченням історії Громадянської війни.

Висновки. Президентська виборча кампанія 2020 року та пандемія стали тригерами для символічних війн пам’яті. Демократична більшість проти Трампа об’єднує афроамериканців, латиноамериканців, жінок з вищою освітою, лівих лібералів. Символами війни пам’яті стали атаки на меморіали героїв колишньої Конфедерації. Домінантною залишається тенденція збільшення демократичної та електоральної кількості небілих американців. Тобто «класичні» Сполучені Штати, в усіх сферах життя яких домінували білі американці з англосаксонською протестантською ідентичністю та відповідними історичними уявленнями, самі стають історією. Політичною реальністю стає ситуація, коли білі американці стають меншістю. Навряд чи така «нова меншість» відмовиться від власного тлумачення будь-яких етапів історії США, включно з найбільш гострими. Це означає, що війни пам’яті стануть органічним елементом політичних процесів.

Ключові слова: війна пам’яті, ідентичність, расизм, ліберальна демократія, Конфедеративні Сполучені Штати, мультикультуралізм, Д. Трамп.

Надійшла до редколегії 10.09.2020

Завантажити

Список використаних джерел та літератури:

  1. Гингрич Н. Понимая Трампа. – М.: Эксмо, 2018. – 480 с.
  2. Національна та історична пам’ять: словник ключових термінів. – К.: Либідь, 2013. – 380 с.
  3. Олбрайт М., Вудворт Б. Фашизм: засторога. – К.: Форс Україна, 2019. – 352 с.
  4. Райс К. Незвичайні звичайні люди. – К.: Темпора, 2011. – 296 с.
  5. Райс К. Демократія. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2018. – 320 с.
  6. Римини Р. Краткая история США. – М.: Колибри, 2019. – 480 с.
  7. Родс Дж. Ф. История Гражданской войны в США: 1861–1865. –М.: Колибри, 2018. –432 с.
  8. Токвиль А. Демократия в Америке. – Книга 1. – М.: Политиздат, 1992. –450 с.
  9. Фукуяма Ф. Витоки політичного порядку. Від прадавніх часів до Французької революції. – К.: Наш формат, 2018. – 576 с.
  10. Хаас Р. Розхитаний світ. Зовнішня політика Америки і криза світового ладу. – К.: Основи, 2019. – 376 с.
  11. Хантингтон С. Кто мы? Вызовы американской национальной идентичности. – М.: АСТ, 2008. – 635 с.
  12. N’dea Yancey-Bragg, Doug Stanglin. New protest, debate erupt over calls to Remove Confederate monuments and symbols [Electronic Resource]. – Mode to Access: https://www.usatoday.com/story/news/2017/08/16/new-protest-debate-erupt-over-calls-remove-confederate-monuments-and-symbols/572136001/