Образ А. Лінкольна в колективній пам’яті суспільства США в роки Другої світової війни

DOI: 10.17721/2521-1706.2022.14.4

Артем Кошелєв

доктор філософії (історія), асистент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

ORCID logohttps://orcid.org/0000-0002-6713-9993

Анотація. Стаття присвячена одному з елементів формування і адаптації історичної пам’яті американського суспільства в критичний момент історії їхньої держави. Дослідження сфокусоване на сприйнятті та трансформації образу А. Лінкольна у суспільній свідомості напередодні і в розпал найбільшого світового конфлікту. Зокрема продемонстровано, як в різних сферах американської культури та політики використовувалось ім’я А Лінкольна для пошуку моральної точки опори і ціннісного обґрунтування необхідності воювати.

Методологічною основою статті став принцип історизму; використано системний підхід, проблемно-хронологічний та описовий методи.

В теоретичній основі дослідження лежить концепт «культурної пам’яті» суспільства, який є одним з елементів більш широкого явища «колективної пам’яті». Застосування цього теоретичного інструментарію надало можливість охопити розвиток духовної сфери американського соціуму та визначити його ціннісні орієнтири в історичній динаміці.

Висновки. Враховуючи, що фактично кожне суспільство світу у той чи інший спосіб використовує імена історичних особистостей для формування власної колективної пам’яті, такий ракурс розгляду проблематики актуалізує її і для сучасної української держави. Також обґрунтовано тезу про залежність сформованих образів окремих історичних постатей від соціокультурного, політичного та економічного контексту. Це твердження доведено на прикладі сприйняття американцями пам’яті шістнадцятого президента США А. Лінкольна в різні історичні періоди розвитку.

Ключові слова: історична пам’ять, культурна пам’ять, колективна пам’ять, США, А. Лінкольн, Друга Світова війна.

Надійшла до редколегії: 12.05.2022

Завантажити

References:

  1. Altschuler, (2016). Acting presidents: 100 years of plays about the presidency. New York: Palgrave Macmillan. [In English].
  2. Dean, (2009). The Social and Cultural Construction of Abraham Lincoln in U.S. Movies and on U.S. TV. American Studies Journal, 53. http://surl.li/dvwnt. [In English].
  3. Golfield, (2009). Lincoln’s Image in the American Schoolbook. American Studies Journal, 53. http://surl.li/dvwnz. [In English].
  4. Lincoln, (1863, November 19). Address at the Dedication of the National Cemetery at Gettysburg, Pennsylvania [Gettysburg Address]. The American Presidency Project. http://surl.li/dvwoc. [In English].
  5. Newport, & Moore, D. W. & Saad, L. (2017, June 8). The Most Important Events of the Century From the Viewpoint of the People. Gallup.com. http://surl.li/dvwoe. [In English].
  6. Olson, (2013, February 13). Abe Lincoln and World War II. lynneolson.com. http://surl.li/dvwof. [In English].
  7. Reinhart, S. (2012). Abraham Lincoln on screen: fictional and documentary portrayals on film and television. Jefferson: McFarland & Company.
  8. Roosevelt, D. (1942, June 13). Executive Order 9182 Establishing the Office of War Information. The American Presidency Project. http://surl.li/dvwoi. [In English].
  9. Schwartz, (1996). Memory as a Cultural System: Abraham Lincoln in World War II. American Sociological Review, 61 (5), 908–927. http://surl.li/dvwom. [In English].
  10. Schwartz, (2014). Abraham Lincoln in the Post-Heroic Era. History and Memory in Late Twentieth-Century America. University of Chicago Press.[In English].
  11. Thompson, K. (2015, February10). Looking for the American Dream: Lincoln Statues in the Great Depression. Civil Discourse. http://surl.li/dvwos. [In English].
  12. Honcharenko, E. (2016). «Sometimes just a few words have great power»: translation and analysis of Abraham Lincoln’s Gettysburg Address. International Humanitarian University Herald, 24 (2), 110–112. [In Ukrainian].
  13. Nora, P. (2014). The present, nation, memory. (A. Ryepa, ). Kyiv: «KLIO». [In Ukrainian].